ІІІ міжнародна конференція «АНТИBEPS і захист прав платників податків» була присвячена обговоренню питань щодо імплементації плану BEPS, вірогідності його провалу, а також практичним проблемам сучасного податкового механізму в Україні.

Іноземним гостем був Gugliemlo Maisto (партнер ЮФ «Maisto e Associati», член Ради Американської торгової палати в Італії, президент IFA Італія), його промова стосувалась необхідності імплементації права ЄС в національне законодавство. З ним важко не погодитися, адже внутрішнє право часто стикається з проблемами, які самостійно не в змозі врегулювати, а ратифіковані міжнародні акти носять переважно загальний характер. У свою чергу спеціалізовані міжнародні організації, які виносять поради з певних практичних проблем носять лише рекомендаційний характер. Імплементація саме таких норм у внутрішньому законодавстві дає їм обов'язкової сили й дозволить заповнити прогалини національного законодавства.

Через прогалини та невідповідність внутрішнього та міжнародного законодавства платники податків ухиляються від їх сплати повністю або частково, що тягне за собою втрати надходження до бюджету України, а відповідно і нестабільність національної валюти.

До речі, 28 лютого ВРУ схвалила президентський законопроект щодо ратифікації Конвенції МLI, яка передбачає приведення у відповідність внутрішнього та міжнародного законодавства. Щодо важливості даного міжнародного договору висловлювалися такі шановані спікери як Gugliemlo Maisto, Євген Козлов (старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України), та інші.

Найбільш значущими аспектами, які передбачає Конвенція МLI є:
• зменшенню відтоку податків за межі України;
• вдосконалення постійного представництва;
• вдосконалення процедури оподаткування операцій з нерухомим майном.

Іншим ключовим питанням, яке було винесене на обговорення є застосування “country by country” звітності, яка передбачена BEPS. Її суть полягає в тому, що транснаціональні компанії матимуть обов‘язок подавати звітність про діяльність своєї бізнес-групи, які будуть надходити податковим органам не тільки країни оподаткування, а в усіх країнах з якими вона має зв’язок, що є боротьбою з виводом капіталів в офшори. Вплив та ефективність “country by country” звітності на українські транснаціональні групи поки що залишається дискусійним питанням, але можна стверджувати, що навіть в разі провалу BEPS та “country by country” звітності, однозначно є рух в напрямку більшої прозорості великого бізнесу, що рано чи пізно має призвести до мінімізації витоків капіталів в офшорні зони.

Що ж до сучасного стану податкової системи України, хочу виокремити доповідь голови Наукової ради Асоціації податкових радників Антона Поляничко, який вказав на хибність самого українського підходу до оподаткування, який полягає в тому, що прагнення платників податків знайти шлях зменшити оподаткування є протиправною метою. За його словами зменшення оподаткування — це абсолютно виправдана бізнес-мета, яка не може бути протиправною, протиправним є спотворення чи закриття своєї податкової звітності. Така позиція є досить вмотивованию, адже, якщо держава не спроможна створити сприятливі умови для бізнесу, зокрема в аспекті його оподаткування, то для бізнесу цілком природньо шукати інші шляхи для свого розвитку залишаючи позаду таку держави. В цьому і є ідея вільного бізнесу, метою якого є накопичення коштів, і якщо податкова система держави не дозволяє ефективно реалізовувати цю мету, то бізнес йде з такої держави.
Багато уваги експерти приділили проблемам фінансової відповідальності в податковій системі України. Щодо цього висловлювалися Данило Гетманцев (д.ю.н., професор, адвокат, член Європейської асоціації податкових професорів (EATLP), експерт Taxlink) та Наталія Блажівська (президент IFA Ukraine, віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів).

Першою проблемою є усічений склад правопорушення, тобто вина особи не є обов’язковим елементом. Експертами виділялась необхідність вини в складі податкових правопорушень, адже часто трапляються випадки, коли таке правопорушення було вчинено з вини третіх осіб. Тут було акцентовано увагу на те, що усічений склад може бути застосований для порушень вчинених самими контролюючими органами.

По-друге, на сьогодні відповідальність контролюючих органів є суто декларативною, для вирішення чого пропонується ввести регресну персональну відповідальність для посадових осіб дії або бездіяльність яких спричинили порушення прав платників податків.

По-третє, наразі, відсутня вимога щодо обов’язковості мотивувальної частини в податковому повідомленні-рішенні, що тягне за собою як можливість контролюючих органів надсилати їх без достатніх та вмотивованих підстав, так і складності під час судового розгляду спорів щодо податкових повідомлень-рішень.

Дмитро Поліщук, юрист K.A.C.Group Corporate Lawyers & Tax Advisors