29 січня 2020 року (середа) о 13.00 відкриється оновлений та
реконструйований Музей астрономії Харківського національного університету
імені В. Н. Каразіна. Рішенням Вченої Ради університету Музею надано ім’я
видатного астронома академіка М. П. Барабашова.
В музеї можна буде ознайомитися із розвитком астрономічних досліджень
в Каразинському університеті від їх початку до сьогодення. Дізнатися про долі
та науковий доробок видатних астрономів, що вчилися та працювали в
університеті. В музеї зберігається колекція старовинних астрономічних та
геодезичних інструментів різних галузей астрономії, фізики, геодезії,
сейсмології, приладобудування та суміжних напрямів.
Найстарішим у колекції є повторювальний круг Борда (1811 р.) –
універсальний кутомірний інструмент для геодезичних спостережень.
Виготовлений круг відомим майстром навігаційних та астрономічних
інструментів Троутоном (Edward Troughton, 1753–1835) у Лондоні. Цей
інструмент доводить, що астрономічні дослідження в Харківському університеті
розпочалися фактично із заснуванням університету.
Загалом у колекції Музею зберігаються інструменти від початку XIX
сторіччя до теперішнього часу, що дає можливість дослідити та вивчати
становлення та розвиток астрономії в Харкові, Україні та світі.
Особливість експозиції музею полягає у тому, що вона створена у
приміщенні павільйону меридіанного кола Репсольда (1886 р.), найбільшого
інструмента у колекції, та має підземний поверх, що дає можливість
ознайомитися із особливостями процесу астрономічних спостережень та
улаштуванням конструкції телескопу. Стеля головної зали Музею оздоблена
унікальним принтом, що відтворює сузір’я із старовинного атласу Яна Гевелія,
одного із найвідоміших астрономічній спільноті світу путівника по зоряному
небу.

У Музеї астрономії також представлені цінні документи з наукової
спадщини відомої астрономічної династії Струве, засновників Пулковської
обсерваторії. Представники цієї династії також працювали в Харківському
університеті. Цей архів вміщує листування представників династії із багатьма
відомими вченими і державними діячами Європи та Америки (перша пол. ХІХ
ст.), що дає можливість дослідити наукові зв’язки вітчизняних астрономів із
вченими світу.
У архівні залі Музею представлені книги з бібліотеки Отто Струве,
зокрема видання XVIII та XIX сторіччя, праці найвідоміших вчених, таких, як
Галілео Галілей, Кеплер, Лаланд, Деламбр, Ейлер, Лаплас та ін.
Довідково. Микола Павлович Барабашов народився у Харкові. З 1914 р. він навчався
на фізико-математичному факультеті Харківського університету і з цього часу вся діяльність
Миколи Барабашова як вченого, педагога і громадського діяча була пов'язана з університетом.
Фактично, він є фундатором, засновником школи астрофізичних досліджень планет в Харкові.
Заслуги Миколи Барабашова були відзначені багатьма значними нагородами. У 1943-1945 рр.
він був ректором університету. У Харкові іменем Барабашова названі вулиця і станція
метрополітену.

Прес-служба
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна