Як зазначає АМКУ, у 2017 році 1 151 (47%) порушень було припинено шляхом прийняття рішень про застосування передбаченої законом відповідальності, мається на увазі накладення відомством штрафів на порушників, та 1 284 (53%) порушень були припинені шляхом надання обов’язкових для розгляду рекомендацій органами Антимонопольного комітету.

Картина ж за 2018 рік дещо відрізняється, 704 (52 %) порушення були припинені шляхом прийняття рішень про застосування передбаченої законом відповідальності (штрафи) та 640 (48 %) шляхом надання рекомендацій органами Антимонопольного комітету.

Що ж стосуються кількості припинених АМКУ порушень за типами, то тут краще показати повну картину в табличному вигляді, а саме:

Кількість припинених порушень за видами

  https://adslegal.com.ua/yak-pratsyuvav-antymonopolnyj-komitet-ukrayiny-protyagom-ostannih-dvoh-rokiv/

Також у 2018 році до Комітету надійшло 532 заяви про надання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання, а у 2017 році таких заяв було 666.

Як бачите показники за 2018 рік набагато менші ніж в 2017 році, до того ж це стосується фактично всіх типів порушень. Однак тут існує ще одна маленька невідповідність.

У Звіті 2018 року Комітет показав, що виявив 25 порушень у вигляді вчинення концентрацій та узгоджених дій без дозволу відомства, і, відповідно, оштрафував за таке порушення певних суб’єктів господарювання. Однак, у 2017 році про такий тип порушень відомство навіть не вказувало у звіті, хоча відповідно до рішень оприлюднених на офіційному сайті АМКУ за 2017 рік кількість таких порушень має становити 127. Та сама картинка і з інформаційними порушеннями – у звіті 2017 року вони не виділені окремо, проте відповідно до рішень оприлюднених на офіційному сайті АМКУ їх має бути не менше ніж 122. Можливо ці два типи порушень відомство порахувало до так званих інших порушень, які за 2017 рік складають аж 457.

Тепер постає питання на скільки ж саме тисяч, мільйонів та мільярдів гривань відомство оштрафувало суб’єктів господарювання в 2017 та в 2018 роках, тут теж не все так однозначно.

Відповідно до звіту за 2017 рік загальний розмір штрафних санкцій склав 1 803,2 млн грн, з них:

-         майже 41,0 млн грн – за порушення у вигляді зловживань монопольним становищем;

-         понад 1 684,6 млн грн накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання;

-         майже 50,5 млн грн – за порушення у вигляді недобросовісної конкуренції;

-         майже 27,2 млн грн – за порушення інших видів.

У звіті ж 2018 року вказано, що загальний розмір штрафних санкцій склав 277 млн грн, і відсутня деталізація за типами порушень.

Ніби у виправдання за таку суму в порівнянні з попереднім роком Антимонопольний комітет пояснює: «АМКУ підтримує тенденцію пріоритету якості та значущості справ над їх кількістю, а також займається підсиленням доказової бази перед прийняттям рішення, що буде мати позитивний ефект у середньостроковій перспективі стосовно скасованих рішень».

Однак, як ми бачимо, 2017 рік лідирує і за кількістю сплачених порушниками штрафів, а саме: за 2017 рік сплачено 340,6 млн грн штрафів до державного бюджету України і лише 182,8 млн грн було сплачено у 2018 році.

У свою чергу відомство зазначає, що у 2018 році структура сплати штрафів покращилась, адже у цьому році 75 % загальної суми штрафів та пені сплатили п’ять суб’єктів господарювання, тоді як у 2017 році 88 % загальної суми штрафів та пені було сплачено одним суб’єктом господарювання (ТОВ «Тедіс).

Також, як вказує АМКУ, розмір економічного ефекту, внаслідок вжиття Комітетом заходів із припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції та попередження неправомірних втрат і витрат юридичних та фізичних осіб, у 2018 році становив 3 999,7 млн грн, а у 2017 році всього 2 561,0 млн грн.

На жаль Комітет не розкриває деталі методології розрахунку економічного ефекту. Відповідно простір спекуляцій в такому показнику фактично безмежний. Цікаво було б також побачити першу десятку дій Комітету, що призвели до найбільших показників економічного ефекту.

Також важливим показником ефективності кадрової політики і механізмів стимулювання досягнення результатів для службовців є порівняння розмірів бюджетного фінансування відомства в зазначених періодах. Чи впливає його розмір на результати?

Так, у 2017 році обсяг бюджетних асигнувань на здійснення повноважень Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становив: 143 443, 7 тис грн, а у 2018 році – 203 159,3 тис грн.

Що ж до оскаржених рішень АМКУ в судах, то протягом 2017 року в судах було оскаржено 239 рішень Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції і визнано недійсними повністю або частково 33 рішення, а за 2018 рік в судах було оскаржено 182 рішення АМКУ та визнано недійсними повністю або частково 14 рішень АМКУ.

То який же, на Вашу думку, рік діяльності АМКУ був більш результативним, а який менш?

Що ж насправді є позитивним результатом діяльності Комітету, - кількість виявлених порушень, накладених штрафів, розмір економічного ефекту чи зниження цін на монопольних ринках, спрощення доступу до товарів і послуг для споживачів, створення рівних умов для учасників ринків?

І на останок, приклад з європейського підходу до оцінювання діяльності конкурентного відомства: одним з позитивних результатів ефективної діяльності конкурентного відомства Голландії є кількість створених нових робочих місць. Погодьтесь, просто, зрозуміло та ефективно!

https://drive.google.com/file/d/1Zp-gojNksXXfkf9rTtGMm4fQxf50jb27/view

звіт АМКУ за 2018 рік

https://drive.google.com/file/d/1p4_6p2iMxccm89xQ3KXuoqgz-7goHFCA/view