Український бізнес повинен підвищити продуктивність праці: так, за 17 днів середньостатистичний робітник в Німеччині виробляє стільки ж, скільки український – за рік. Немалу роль тут відіграє модернізація підприємства, його капіталізація, наявність нових технологій, а також – енергоефективність. Саме завдяки цьому європейські виробництва мають в 3-4 рази вищі показники, ніж вітчизняні. Про це говорили на семінарі зі зміцнення партнерства з бізнесом для досягнення цілей ООН в галузі сталого розвитку, організованому за підтримки МЗС Литви структурою «Openeurope». Серія заходів пройшла в Києві, Херсоні та Житомирі.

Провідною темою стала альтернативна енергетика, а саме виробництво енергії з біомаси, оскільки Україна тут має великий потенціал. Перехід до раціональних моделей споживання і виробництва дасть змогу «розкрутити» економіку та стимулювати бізнес, говорять представники Литви – директор Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантас Будріс, директор Асоціації інженерної екології Литви Константинас Ілясевічюс, технічний директоро ЗАО "Трайдяніс" Гінтарас Вінікайтіс та ін.

Так, темпи росту сектору використання біомаси для виробництва енергії постійно зростають: до 1,5% щорічно.

«Сумарно біоенергетика замістила 3,8 млрд м3 природного газу у 2017 р, а енергетичний потенціал біомаси вітчизняного АПК становить еквіваленту 20-24 млрд. кубометрів природного газу. Треба втілювати нові технології, щоб це стало можливим, а також чітко розуміти екологічні процеси, щоб виробництво біомаси не нашкодило навколишньому середовищу. Саме в цьому ми вбачаємо свою місію – донести знання про технології та залучити наших литовських партнерів, які вже пройшли цей шлях і є експертами в даній царині», - каже голва українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров.

В Україні є 4 млн. гектарів не реалізованих сільськогосподарських земель. Якщо половину з них пустити під сировину для біомаси - "обличчя" української енергетики зміниться.

"Загалом 21 млн. тон біомаси - це ресурс, який можна мати в Україні. До 2035 року при інвестиціях в 8 млн. євро це дозволить створити 97 тис робочих місць. Ми прихильники створення біопаливної біржі. Ціна буде ринкова, а паливо сертифіковано. До речі, саме в Литві такий механізм добре працює", - говорить голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

При відповідних інвестиціях та скоординованій роботі, вже за 15 років ВДЕ в секторі теплопостачання становитимуть не менше 40%. Відтак, середньостатистичний обласний центр з 300 тисяч населення вже зараз може частково покривати свої потреби в теплопостачанні за рахунок використання біомаси, а з часом - при умові підвищення енергоефективності житлового фонду - і взагалі перейти на самозабезпечення.

В Україні вже є підприємці, котрі готові впроваджувати або вже мають досвід використання таких енергозберігаючих технологій у своїй діяльності.

Власник котлозаводу "Крігер" Леонід Крігер розповідає: газ для підприємництва, аграріїв дорогий, його потрібно заміщувати.

«Альтернативна енергетика вигідна і фінансово. Проте найбільша проблема, з якою ми стикаємося: нерозуміння багатьох чиновників та інших фахівців, для чого це все треба", - каже підприємець.

Але не тільки АПК може запропонувати продукцію для відновлюваних джерел енергії. Як поінформував голова комісії УСПП з енергетики і енергоефективності Євген Нікітін, це й побутові відходи, й комунальні стоки.

Зав. відділенням технологій альтернативних палив Інституту газу НАНУ Костянтин П'яних повідомив, що наразі робляться розрахунки для Вінниці, Одеси, Львова щодо проектів використання тепла каналізаційних стоків. Орієнтовний термін окупності проекту утилізації каналізаційного мулу в, до прикладу, Чернігові - 5 років.

Метою України є вступ в Євросоюз, відтак, необхідно вже грати за правилами ЄС, переконаний Гінтарас Вінікайтіс.

«Сертифікація, очистка стічних вод, інші екологічні норми – все це важливо. Особливо, якщо отримуєш під це гроші ЄС. Щодо екологічних норм – не потрібно дивитися тільки на матеріальний аспект цього питання, мова йде про якість життя людей та стан навколишнього середовища», - підкреслив литовець.

З ним згоден президент Житомирської ТПП Андрій Михайлов: «Альтернативні джерела енергії вигідні для економіки, а в екологічному плані потрібно мати додаткові технології для очистки повітря, води та ґрунтів».

Всі домовленості та перспективи співпраці будуть додатково будуть опрацьовані із обласною адміністрацією і включені в порядок денний традиційного двостороннього економічного форуму, який щорічно організовує УСПП та Конфедерація промисловців Литви. Він проводиться на високому рівні - за участі представників урядів обох країн, і, як правило, президентів.